Tribunalul din Hamburg respinge cererea de închidere a procesului privind sabotarea conductelor Nord Stream
Curtea districtuală din Hamburg a respins, pe 27 octombrie, cererea avocaților lui Serghi Kuznețov de a închide procesul privind exploziile care au deteriorat conductele Nord Stream-1 și Nord Stream-2 din 2022. Tribunalul a arătat că legea germană nu limitează dreptul acuzatului de a se apăra sau de a da mărturii. Dosarul rămâne în desfășurare, iar Ucraina neagă orice implicare în sabotaj.
Puncte-cheie
- Pe 27 octombrie, Tribunalul Superior de Stat al Landului Hamburg a respins cererea avocaților lui Serghi Kuznețov de închidere a procedurii.
- A fost a doua ședință în proces; prima s-a desfășurat pe 14 octombrie, când avocații au cerut închiderea cazului.
- Serghi Kuznețov, în vârstă de 50 de ani, este judecat pentru explozie, daune materiale, perturbarea serviciilor publice și participare la crime de război prin atacarea infrastructurii civile.
- Exploziile submarine din 26 septembrie 2022 au deteriorat trei dintre cele patru conducte ale gazoductului Nord Stream din Marea Baltică.
- Prosecutorul federal german susține că Kuznețov și ceilalți membri ai grupului au acționat în numele autorităților ucrainene; președintele Volodimir Zelenski a declarat că Ucraina nu a avut nicio implicare.
- Avocații susțin că nu există martori care l-au văzut pe Kuznețov pe iaht și că materialul său genetic nu a fost găsit pe vas.
- Ombudsmanul ucrainean Dmytro Lubineț a afirmat că утримання в одиночній камері німецького СІЗО по 23 години на добу може розцінюватися як катування.
- Procesul є частиною investigației germane, яка підозрює щонайменше двох українців — Сергія Кузнєцова та Володимира Журавльова.
De ce contează
Decizia menține activ dosarul penal german împotriva lui Serghi Kuznețov і просуває procedură щодо руйнування газопроводів «Північний потік» у 2022 році. Спор стосується того, чи правила військової таємниці обмежують здатність підозрюваного свідчити й захищатися. Справа також піднімає питання про ймовірну причетність держави до диверсії, попри заперечення України, а звернення омбудсмана стосується умов тримання Кузнєцова в Німеччині.
Ce s-a întâmplat
На другому засіданні у справі про підрив газопроводів «Північний потік-1» та «Північний потік-2», у якій обвинувачують українського військового Сергія Кузнєцова, Вищий земельний суд Гамбурга 27 жовтня відхилив клопотання адвокатів про закриття провадження. Суд заявив, що згідно з німецьким законодавством обвинувачений не обмежений у своєму праві на захист, а свобода свідчити в Німеччині не обмежується правилами служби в іншій державі. Прокурор у справі зазначив, що відсутність дозволу Кузнєцова давати показання не обмежує його право захищатися. У залі суду було зачитано листи полковників Романа Червінського та Юрія Семенюка, які стверджують, що Кузнєцов улітку й восени 2022 року перебував у безпосередньому підпорядкуванні Червінського у силах спеціальних операцій. Червінський указав, що методи й результати ведення опору України проти Росії є державною таємницею, а Кузнєцов дав розписку про нерозголошення отриманої інформації. Суд вирішив продовжити розгляд справи за запланованим графіком.
Cum prezintă evenimentul sursele ucrainene
Українські ЗМІ наголошують на продовженні процесу, правових питаннях щодо військової таємниці, свідчень і захисту Кузнєцова, а також на листах українських військовослужбовців. Значна увага приділяється запереченню України щодо причетності до диверсії, обіцянці допомагати слідству, заяві омбудсмана про умови тримання та позиції захисту про відсутність прямих доказів.
Cum prezintă evenimentul sursele internaționale
Міжнародний репортаж зосереджується на процедурному рішенні Гамбурзького суду та продовженні процесу над колишнім українським офіцером. Він передає позицію суду про те, що німецьке право не обмежує право Кузнєцова свідчити чи захищатися, а також наводить обвинувачення прокуратури і відсутність прямого доказового зв’язку, на який посилаються його адвокати. Уточнюється, що раніше Kuznețov був затриманий в Італії та переданий до Німеччини.
Unde diferă relatările
Захист стверджує, що Кузнєцов перебував на активній військовій службі, був зобов’язаний зберігати державну таємницю і тому не міг консультуватися з адвокатами чи давати свідчення, тоді як суд і прокурор стверджують, що німецьке право не обмежує його право на захист і свідчення. Прокуратура стверджує, що Кузнєцов очолював групу, яка заклала вибухівку, а адвокати заперечують наявність прямих доказів, зазначаючи, що його ніхто не бачив на яхті і що його ДНК на ній немає. Федеральна прокуратура стверджує, що Кузнєцов та інші учасники діяли від імені влади України, тоді як Володимир Зеленський заперечує будь-який зв’язок України з диверсією. Джерела також подають дещо різні дати офіційного висування обвинувачень: кінець червня 2026 року або 1 липня 2026 року.
Context
Підводні вибухи 26 вересня 2022 року пошкодили три з чотирьох ниток газопроводів «Північний потік-1» і «Північний потік-2» у Балтійському морі. «Північний потік-1» був одним із основних маршрутів постачання російського природного газу до Німеччини до серпня 2022 року, тоді як «Північний потік-2» не почав працювати, оскільки Німеччина призупинила його сертифікацію. Кузнєцова затримали в Італії влітку 2025 року, а наприкінці листопада передали Німеччині. Німеччина розслідує підрив «Північних потоків» як диверсію та підозрює у причетності щонайменше двох українців — Сергія Кузнєцова та Володимира Журавльова, якого затримали в Хорватії.