NATO discută noi obiective de apărare: resursele ar putea fi concentrate pe un singur scenariu

De ce contează

Noile reguli vor determina dacă NATO trebuie să își mențină simultan resursele pentru un război mare în Europa și pentru mai multe misiuni de gestionare a crizelor. Modificarea răspunde presiunii SUA de a prioritiza protecția Europei în cadrul proiectului „NATO 3.0”, în contextul revizuirii prezenței militare americane și al unor restricții bugetare tot mai stricte. Deși operațiile curente din Kosovo și Irak nu vor fi afectate automat, schimbarea ar putea influența modul în care Alianța își distribuie forțele în fața unei posibile agresiuni ruse.

Ce s-a întâmplat

Cele 32 de state NATO au început negocieri despre obiectivele de capacități militare ale Alianței, care stabilesc ce trupe și arme trebuie să furnizeze statele membre în caz de conflict și cine va finanța aceste resurse. Discuțiile se referă la documentul „Direcții politice”, parte a unui proces de revizuire de patru ani al potențialului militar al NATO.

Proiectul actual conține formularea „sau”, ceea ce ar permite planificarea resurselor pentru unul dintre două scenarii: un război mare în Europa sau mai multe misiuni mai mici de gestionare a crizelor. Aceasta замінює зв’язку «і» на «або», яка існувала щонайменше 20 років, за якою Альянс мав передбачати достатньо військ для обох сценаріїв. Переговори щодо вибору між «і» та «або» залишаються на дуже ранньому етапі, а остаточне узгодження документа очікується до лютого.

Кульмінацією процесу має стати затвердження нових вимог до потенціалу НАТО до 2029 року. Водночас ресорсний перегляд відповідає тиску з боку США, які прагнуть переорієнити Альянс на захист Європи в межах проєкту «НАТО 3.0». За даними медіа, США можуть вивести з Європи близько третини контингенту або навіть більше. Зростаючі бюджетні обмеження щодо оборонних видатків, ймовірно, ускладнять цей процес.

Cum prezintă evenimentul sursele ucrainene

Українські матеріали зосереджуються на пріоритеті протидії Росії, захисті Європи та перегляді американської присутності. Вони пов’язують зміни з проєктом «НАТО 3.0», попереджами про можливе вторгнення Росії до 2029 року та бюджетними обмеженнями, які можуть ускладнити перегляд. Описуються різні позиції союзників: Південна Європа тяжіє до кризового управління, тоді як США, Північна Європа та союзники «на передовій» підтримують оборонний пріоритет.

Cum prezintă evenimentul sursele internaționale

Матеріали Politico та інтерв’ю ЗМІ акцентують механізму перегляру цільових показників і питання про те, чи повинні союзники готуватися до обох сценаріїв. Високопоставлені представники НАТО наголошують, що велика надзвичайна ситуація в Європі матиме пріоритет, але можливість кризового реагування не скасовується. Наголошується, що поточні операції в Косово та Іраку не зазнають автоматичного впливу, а остаточне узгодження документа очікується до лютня.

Unde diferă relatările

Статус проєкту різниться між витягами: окремі формулювання подають переговори та документ як підтверджені, а інші — як репортажний проєкт на дуже ранньому етапі.

Context

Після завершення холодної війни НАТО переважно зосереджувалася на операціях за межами своєї території, зокрема в Косово, Іраку та Афганістані. Вимога забезпечувати достатньо сил для обох сценаріїв існує щонайменше 20 років. Повномасштабне вторгнення Росії в Україну у 2022 році змусило НАТО переглянути пріоритети європейської оборони. У 2010 році НАТО офіційно визначила колективну оборону, партнерство з третіми країнами та спільну безпеку як свої три основні завдання.

Країни Південної Європи традиційно віддають перевагу партнерським відносинам НАТО та кризовому управлінню, а США, Північна Європа та інші союзники на передовій — обороні перед лицом російської загрози. Керівництво НАТО заявляє, що можливість кризових операцій не пропонується скасовувати, а рішення про направлення військ залишається політичним.