Finlanda și Norvegia au vorbit cu Putin, coordonând poziția cu Kyiv
Președintele Finlandei Alexander Stubb și premierul norvegian Jonas Gahr Støre au avut o convorbire telefonică cu Vladimir Putin pe 27 octombrie, după ce au coordonat temele și poziția Ucrainei cu Kyiv. Scopul a fost strengthening Europei voice în negocierile pentru încheierea războiului. Støre a spus că discuția nu l-a convins că Putin este pregătit pentru un acord de pace.
Puncte-cheie
- Stubb și Støre au pregătit în secret apelul telefonic cu Putin timp de câteva luni.
- Conversația telefonică cu Putin a avut loc pe 27 octombrie și a durat aproximativ 90 de minute.
- Apelul a fost coordonat cu președintele ucrainean Volodymyr Zelenskyi.
- Stubb și Støore au coordonat temele cu Kyiv și i-au transmis lui Putin poziția Ucrainei pentru viitoarele negocieri.
- După discuție, Stubb și Støore l-au informat pe Zelenskyi despre cele discutate.
- Støre a spus că discuția nu l-a convins că Putin este pregătit să ajungă la un acord de pace.
- Apelul a provocat divergențe între liderii europeni privind rolul Europei în relația cu Moscova.
De ce contează
Convorbirea arată dorința unor lideri europeni de a influența direct procesul de pace, nu doar de a-l observa. Ea a accentuat însă dispute între state europene despre cine ar trebui să reprezinte Europa și dacă dialogul cu Moscova poate contribui la pace. Poziția Ucrainei a fost coordonată cu Kyiv și transmisă lui Putin în timpul apelului. Potrivit lui Støre, discuția nu a demonstrat că Putin este pregătit pentru un acord.
Ce s-a întâmplat
Alexander Stubb și Jonas Gahr Støre кілька місяців таємно готували телефонну розмову з Володимиром Путіним. Згідно з наданим матеріалом, дзвінок відбувся 27 жовтня, тривало близько 90 хвилин і був узгоджений із президентом України Володимиром Зеленським. Перед розмовою Стубб і Стьоре узгодили з Києвом теми, а згодом передали Путіну позицію України щодо майбутніх переговорів. Після розмови вони поінформували Зеленського про її перебіг. Фінські та норвезькі лідери назвали дзвінок продовженням зустрічі в Осло 20 жовтня, на якій Стівен Віткофф зустрівся з Путіним у Санкт-Петербурзі. Стьоре заявив, що Путін був раціональним, але розмова не переконала його в готовності укласти мирну угоду. Він також вважає, що Абу-Дабі є лише сходинкою, а одним із результатів переговорів має стати подальший крок, який відбудеться незабаром.
Cum prezintă evenimentul sursele ucrainene
Матеріали українських ЗМІ наголошують, що фінські та норвезькі лідери погодили з Києвом теми розмови, передали Путіну позицію України й згодом доповіли Зеленському про перебіг розмови. Такий підхід демонструє прагнення скандинавських лідерів захистити українські та європейські інтереси в переговорах за участю США та Росії. Одночасно українські матеріали фіксують розбіжності серед європейських держав щодо того, чи має Європа напряму взаємодіяти з Москвою.
Cum prezintă evenimentul sursele internaționale
У міжнародному вимірі розмова пов’язується з відновленням прямих контактів Дональда Трампа з Путіним, припиненням американської фінансової допомоги Києву та участю Стівена Віткоффа в контактах із Москвою. Частина європейських лідерів хоче говорити з Путіним безпосередньо, щоб посилити голос Європи. Протилежну позицію висловив естонський прем’єр Крістен Міхал, який вважає, що Європа не повинна виступати посередником чи домовлятися з диктатором.
Unde diferă relatările
Європейські уряди сперечаються щодо того, хто має представляти Європу на майбутніх переговорах і чи сприяє взаємодія з Путіним установленню миру. Окремою суперечкою є повідомлення про те, що Путін читав Стуббу і Стьоре історичну «лекцію»: європейські чиновники це заперечували, а Стьоре повідомлення не підтвердив.
Context
Стубб і Стьоре кілька місяців таємно готували дзвінок і назвали його продовженням зустрічі в Осло 20 жовтня. Після повернення Дональда Трампа до Білого дому він поновив прямі контакти з Путіним і припинив фінансову допомогу Києву. На тлі прямих переговорів США та Росії європейські лідери побоювалися, що домовленості не врахуватимуть інтересів ЄС, України та інших європейських партнерів. Війна між США та Іраном у 2025 році, за повідомленнями, стримувала переговорний процес щодо України.