Ucraina respinge propunerea SU de a modifica granițele administrative din Donbas
Ucraina a respins o propunere americană de a modifica limitele administrative ale regiunilor Donețk și Luhansk în cadrul unei posibile soluții teritoriale cu Rusia. Americanii căutau o modalitate de a debloca negocierile, залишând sub control ucrainean celelalte teritorii controlate de Kyiv din Donbas, însă propunerea a generat îngrijorări privind recunoașterea unor cuceriri rusești.
Puncte-cheie
- SU au propus ajustarea limitelor administrative ale regiunilor Donețk și Luhansk într-o potențială înțelegere teritorială cu Rusia.
- Varianta ar permite Moscovei să declare controlul deplin asupra celor două regiuni, fără ca Ucraina să cedeze și partea controlată de ea din Donbas.
- Rusia ar fi obținut circa 5.179,9 km² de teritoriu pe care forțele sale nu reușeau să îl ocupe.
- Dreptul de statut al zonelor din Donețk și Luhansk rămase sub controlul Ucrainei ar fi fost neclar.
- Delegația ucraineană susține că nu a discutat și nu recunoaște de facto sau de jure cedarea teritoriilor ocupate de Rusia.
- Primul tur al negocierilor tripartite Ucraina–SU–Rusia s-a încheiat la 10 noiembrie în Abu Dhabi, după aproximativ patru ore.
- Zelenski a declarat că Kyiv nu va accepta un acord de pace care presupune retragerea forțelor ucrainene din Donbas.
De ce contează
Propunerea respinsă urmărea să faciliteze negocierea cu Rusia, dar ar fi putut transforma controlul efectiv al forțelor ucrainene în recunoașterea administrativă a unor teritorii ocupate. În același timp, avertismentele ISW arată că o asemenea ajustare nu araddresses ambițiile teritoriale mai ample ale Moscovei și ar putea ajuta Kremlinul să pretindă control asupra unei suprafețe mai mari decât cea aflată efectiv sub controlul său.
Ce s-a întâmplat
Americanii au propus ca noile limite administrative ale regiunilor Donețk și Luhansk să coincidă cu teritoriile cucerite de forțele rusești. Astfel, Moscova ar fi putut declara controlul deplin asupra ambelor regiuni, iar Ucraina ar fi păstrat controlul asupra celorlalte părți ale Donbasului pe care le deținea la momentul negocierilor. Dreptul de statut al zonelor care залишилися sub controlul Ucrainei залишався незрозумілим. За повідомленнями, Росія також вимагала близько 5.179,9 кв. км території, яку її війська не могли захопити.
Україна відхилила цю пропозицію. За словами джерела, наближеного до переговорів, українська делегація ніколи не обговорювала поступки щодо окупованих територій і не визнає їх ані де-факто, ані де-юре. Ці питання обговорювалися під час першого раунду тристоронніх мирних переговорів у Абу-Дабі, де сторони розглядали гарантії безпеки, вимоги Москви, майбутнє України після війни та можливий масштабний обмін полоненими.
Cum prezintă evenimentul sursele ucrainene
Українське інформування зосереджує увагу на відмові Києва від пропозиції та на неготовності визнати будь-які поступки окупованих територій. Заяви Володимира Зеленського підкреслюють заперечення угоди, яка передбачала б вихід українських військ із Донбасу, і критику тиску на Україну з вимогою територіальних поступок замість тиску на Москву. Ця позиція також пов’язується з аналізом ISW про ширші цілі Росії та перебільшені російські заяви про контроль над територіями.
Cum prezintă evenimentul sursele internaționale
Міжнародне висвітлення presents the proposal as an American effort to unblock peace talks, with Russia potentially claiming both oblasts in full while Ukraine retained the rest of Donbas. Reports also note that the legal status of Ukrainian-controlled portions of Donetsk and Luhansk remained unclear under the proposal. Attention is given to Moscow's reported demand for nearly 5,179.9 square kilometres of territory it had not been able to capture.
Context
Росія оголосила про незаконну анексію Луганської, Донецької, Херсонської та Запорізької областей у вересні 2022 року. Російські посадовники включають до вигаданого регіону «Новоросія» окупований Крим і дев’ять областей: Луганську, Донецьку, Херсонську, Запорізьку, Харківську, Дніпропетровську, Миколаївську та Одеську. Перший раунд тристоронніх переговорів завершився 10 листопада, а другий мав відбутися 11 листопада. ISW зазначила, що перебільшені заяви Росії про просування військ є частиною ширшої інформаційної кампанії та можуть спотворити переговори про адміністративні межі.