Ucraina spune că a răspuns la atacul asupra aplicației „Air Alert” prin hackingul aplicației de alertă de urgență aMinisterului Rusiei pentru Situații de Urgență
Președintele ucrainean Volodimir Zelenski a confirmat că specialiștii ucraineni au compromis aplicația de alertă de urgență a Ministerului Rusiei pentru Situații de Urgență, ca răspuns la un presupus atac cibernetic rusesc asupra aplicației ucrainene „Air Alert”. Atacul asupra aplicației ucrainene a produs false alerte privind radiațiile, armele nucleare, pericolul chimic și luptele stradale. Serviciul a fost temporarily suspendat și ulterior reluat, în timp ce sistemul național de alertare a rămas funcțional.
Puncte-cheie
- Aplicația „Air Alert” a fost compromisă în seara de 1 noiembrie.
- Utilizatorii ucraineni au primit false alerte despre pericol nuclear, radiologic, chimic și despre lupte stradale.
- Forțele aeriene ucrainene au declarat că amenințările din mesaje nu erau reale.
- Lucrul aplicației a fost temporar suspendat și ulterior reluat; sistemul național de alertare nu a fost afectat.
- În noaptea spre 2 noiembrie, a fost compromisă aplicația de alertă de urgență a Ministerului Rusiei pentru Situații de Urgență.
- Utilizatorii ruși au primit false mesaje despre lansarea de capete de război nucleare de pe lansatoare P1-SUN поate în toate regiunile.
- Zelenski a confirmat că Ucraina a răspuns la atac și a descris incidentul ca reacție la o atac rusesc împotriva serviciilor civile ucrainene.
De ce contează
Cele două atacuri reciproce arată că infrastructura civilă de alertă de urgență este folosită ca țintă în război. Falsele alerte privind armele nucleare, radiațiile, pericolul chimic și luptele stradale pot submina încrederea populației și rezistența psihologică în timpul unei situații de urgență. Deși aplicația ucraineană a fost temporar suspendată și apoi reluată, sistemul național de alertare a continuat să funcționeze.
Ce s-a întâmplat
În seara de 1 noiembrie, застосунок «Повітряна тривога» зазнав кібератаки, внаслідок чого користувачі отримали неправдиві попередження про радіаційну, ядерну та хімічну небезпеку, а також про вуличні бої. Повітряні сили заявили, що жодних із зазначених загроз не було. Роботу сервісу тимчасово призупинили, а згодом відновили; ДСНС запевнила, що загальнодержавна система оповіщення не постраждала і працює в штатному режимі.
В ніч на 2 листопада українські фахівці зламали застосунок МНС Росії. Користувачі в усіх регіонах отримали хибні повередження про запуск ядерних боєголовок із носіїв P1-SUN, а також заклики запастися їжею і сховатися в підвалах. МНС Росії підтвердило масштабну кібератаку на свою програму.
Володимир Зеленський назвав українську операцію відповіддю на ймовірний російський напад на «Повітряну тривогу». Він повідомив, що Україна встановила причетність Росії до атаки та назвав її цілеспрямованою проти українських громадян і цивільного населення.
Cum prezintă evenimentul sursele ucrainene
Українські повідомлення переважно зосереджуються на підтвердженні Зеленського щодо відповіді України та на тому, що атака на «Повітряну тривогу» була спрямована проти цивільного населення. Увага також зосереджується на тимчасовому призупиненні та відновленні застосунку, хибних попередженнях і збереженні роботи загальнодержавної системи оповіщення. Зеленський охарактеризував епізод як частину сотень і тисяч попередніх російських кібератак на банківську, пенсійну, соціальну системи та інші цивільні сервіси.
Context
Застосунок «Повітряна тривога» був скомпрометований ввечері 1 листопада, через що користувачі отримали хибні попередження про радіаційну, ядерну, хімічну небезпеку та вуличні бої. Під час несправності застосунку Міністерство цифрової трансформації пояснило, як визначати тривогу у своєму місті. У ніч на 2 листопада аналогічним способом було атаковано застосунок МНС Росії. P1-SUN — український FPV-дрон-перехоплювач компанії SkyFall, призначений для знищення «Шахедів», крилатих ракет і вертольотів.